Річард Бренсон про те, чим сильні лідери відрізняються від слабких

За майже 50 років у бізнесі я навчився відрізняти сильного лідера від слабкого. Ось мій підхід.

Сильні лідери повинні володіти баченням, креативністю і, найголовніше, здатністю впливати на оточуючих, щоб підтримувати їх у складні моменти, коли організація потрапляє в зону турбулентності. Гарне керівництво має на увазі рух вперед і пошук нових можливостей для розвитку і процвітання бізнесу.

Погані лідери, як правило, статичні, орієнтовані на захист статус-кво і схильні спочивати на лаврах. Цей підхід - «не розхитувати човен», - можливо, був життєздатною бізнес-моделлю 20 років тому, але при божевільних темпах бізнесу сьогодні - це більше не варіант. Сьогодні стояти на місці - означає йти назад, причому швидко.

Як я з'ясував, видатне лідерство може виявлятися різними способами, а у поганих лідерів зазвичай безліч загальних знаменників. Однак є і багато протиріч. Наприклад, як можна оцінити лідера з подібною репутацією: «Він такий чудовий хлопець, ніколи не трапляється нікому на очі і просто дозволяє нам робити свою роботу»?

Такий керівник може бути як майстром делегування, так і просто людиною, у якої кишка тонка для конфронтації. Хоча багато людей, включаючи мене, справді насолоджуються конфліктними ситуаціями, коли вони виникають, їхнє своєчасне вирішення - важлива частина ефективного керівництва.

Деякі лідери грішать ухиленням від усього, що може привести до розбіжностей. Можливо, вони вважають, що це зробить їх більш приємними для співробітників, або вони недостатньо впевнені в практичному розумінні проблеми, щоб стояти на своєму, або вони просто вважають за краще закривати очі в надії, що проблема з часом вирішиться сама собою, якщо її ігнорувати.

На жаль, нездатність протистояти проблемі, поки вона знаходиться в стадії тління, найчастіше призводить до того, що вогонь розгорається і може завдати сильного довгострокового збитку, оскільки тоді погасити його набагато важче.

Ще одна досить поширена техніка уникнення конфронтації, яку використовують слабкі лідери - завжди мати під рукою когось, хто зробить всю брудну роботу від їхнього імені. Це, як правило, пов'язано з тим, що керівник занадто піклується про все, що може зашкодити його репутації. Це приклад вмілого делегування? Думаю, ні.

Є тонка, але критична різниця між делегуванням і перекладанням справ на інших, і багато в цьому плутаються. При делегуванні ви передаєте відповідальність за ситуацію разом із повноваженнями по її вирішенню. А якщо лідер перекладає проблему на чиїсь плечі, він знімає її з себе, але не дає людині повноважень, щоб дійсно щось зробити - хіба що взяти на себе провину.

Одна з найпоширеніших помилок слабких лідерів - нездатність зрозуміти різницю між цими двома способами роботи. Такі лідери вміють перекладати провину на інших людей, а також, як правило, вимагати підзвітності - від усіх, за винятком самих себе.